Новини
При Мінреінтеграції пройшла нарада щодо проблем доступу до освіти осіб, які проживають у зоні бойових дій чи під окупацією військ рф
Команда Представництва зустрілася з кримчанином Василем Самойловим
“Їхав через пункт пропуску Джанкой-Чонгар. Коли нас мали перевіряти фсбшники, то сказали залишити на посту речі, взяли паспорти й повели чекати допиту в “клітці”. Це така огороджена десь 20/20 метрів ділянка, накрита білою маскувальною сіткою, по суті, просто для перетримки чоловіків. У туалет дозволяли ходити не частіше, ніж раз на пів години, і групою по 10-15 осіб”, – поділився Василь.
“Мабуть, найважчим для мене було дорогою бачити розстріляні наскрізь цивільні машини людей, які теж намагалися виїхати з окупації. Таких машин було безліч, бо російська армія тоді стріляла просто в усе, що рухалося”, – розповів Василь Самойлов.
За його словами, багато кримчан мовчать, однак чекають приходу ЗСУ, адже активно підтримувати територіальну цілісність України на окупованому півострові просто небезпечно для життя. Такого сильного застосування репресій та пропаганди, як на тимчасово окупованих територіях, на власній території рф немає.
Українські правоохоронці розслідують мародерства російської армії на окупованих територіях
Представництво вже повідомляло про те, що російська федерація на тимчасово непідконтрольних територіях півдня України запровадила політику викрадення зерна та іншої аграрної продукції, які вантажівками вивозяться до тимчасово окупованого Криму, а звідти – кораблями до Туреччини та в напрямку Середземного моря. Для швидшого викрадення навіть розширили власні незаконні контрольно-пропускні пункти на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом.
За даними Української Зернової Асоціації, всього на окупованих територіях знаходиться близько 1,5 млн тонн зерна загальною вартістю $450 млн. На даний час неможливо встановити точну кількість награбованого зерна та іншої аграрної продукції, але Україна вже зазнала значних збитків, які поки встановлюються.
Як раніше зазначав посол України в Турецькій Республіці Василь Боднар: «У нас зараз ситуація, коли є щонайменше три злочини: перший — крадіжка, другий — незаконне користування нашими закритими портами, третій — вивезення цього зерна за підробленими документами, оскільки на турецький ринок за документами з Херсона чи з території окупованого Криму воно ніколи не зайшло б».
«Факт розкрадання зерна – це серйозне порушення міжнародного гуманітарного права. В умовах збройного конфлікту міжнародне гуманітарне право покладає обов’язок на державу-окупанта, тобто рф, обов’язок забезпечувати нормальні умови для життя цивільного населення на окупованій території. Це стосується забезпечення базових потреб: харчових продуктів, питної води, санітарно-гігієнічних умов. Викрадення харчових продуктів та сировини для їх виробництва є не лише розграбуванням національних цінностей, але й може призвести до спричинення голоду, що є забороненим методом ведення війни та воєнним злочином», – наголошує Постійна Представниця Таміла Ташева.
З липня 2014 року Україна офіційно припинила функціонування всіх портів на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя. Заходження суден під іноземним прапором до закритих морських портів Криму, правоохоронні органи кваліфікують як дії, що підривають суверенітет України та порушують норми національного законодавства, що тягне за собою кримінальну відповідальність судновласників, операторів та капітанів суден.
Постійна Представниця зустрілася з Послом Латвії
У зустрічі також взяли участь заступник Постійної Представниці Денис Чистіков і керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи в структурі Представництва Марія Томак.
Пан Ілгварс Клява запевнив у подальшій незмінній позиції Латвії щодо територіальної цілісності України та продовженні надання економічної, військової та гуманітарної допомоги, а також в актуалізації теми окупованого Криму на міжнародному рівні.
Під час зустрічі обговорили поточну ситуацію на тимчасово окупованій території Кримського півострова: посилення проросійської пропаганди, мілітаризацію свідомості громадян. Також звернули увагу на досвід Латвії у подоланні наслідків окупації, модальностях правосуддя перехідного періоду, параметрах люстрації та амністії.
Учасники домовилися продовжувати обмін інформацією, співпрацювати в організації заходів, присвячених ситуації в окупованому Криму, а також розвивати співпрацю на експертному рівні.
Постійна Представниця зустрілася з Послом Словацької Республіки
Також були присутні заступник Постійної Представниці Денис Чистіков і керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак. Це була перша зустріч пана Посла з оновленою командою Представництва, однак Марек Шафін неодноразово зустрічався з попередником Постійної Представниці, а в 2021 році відвідував адміністративну межу з тимчасово окупованою територією Криму.
На початку зустрічі пан Посол висловив незмінну підтримку та солідарність Словаччини з українським народом і запевнив, що його держава продовжить надавати військову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.
“Словаччина завжди була однією з найближчих країн до України, і не лише в географічному плані, а й у контексті багаторічної співпраці та взаємодопомоги. Словаччина залишається великим донором України”, – сказав пан Шафін.

Окупаційні адміністрації Криму заявляють про необхідність “ревізій” назв вулиць та установ, які носять імена українських діячів
Особливості спадкування в період дії воєнного стану
На період дії воєнного стану особливості процедури спадкування визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11 березня 2022 р. № 1118/5.
Вказаними нормативно-правовими актами спрощено процедуру та визначені наступні особливості спадкування в період дії воєнного стану:
- відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 р. № 296/5, для заведення спадкової справи спадкоємцю потрібно подати/направити нотаріусу заяву про прийняття спадщини. В умовах воєнного стану, потенційні спадкоємці мають право звернутися до будь-якого нотаріуса на території України для заведення спадкової справи, незалежно від останнього місця проживання померлого;
- в умовах воєнного стану нотаріус може завести спадкову справу без використання Спадкового реєстру (якщо доступ обмежено). Однак, коли доступ до Спадкового реєстру буде відновлено, нотаріус впродовж 5 робочих днів має перевірити наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору та заповіту;
- видавати свідоцтва про право на спадщину у справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі – заборонено;
- станом на червень 2022 року до Спадкового реєстру призупинено доступ у Донецькій, Луганській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастоль, а також частково у Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стан визначений Наказом Мін’юсту від 1 квітня 2022 р. № 1307/5;
- строк для прийняття спадщини залишається незмінним і становить шість місяців від дня смерті особи. Водночас, на період дії воєнного стану строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється;
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям лише після закінчення строку для прийняття спадщини (з урахуванням часу, на який строк було зупинено).