Новини

Представництво вітає 10-ту морську авіаційну бригаду імені Героя України полковника Ігоря Бедзая із 18 річницею від дня заснування бригади!
З’єднання було сформовано 20 серпня 2004 року на базі окремих (9-та змішана морська та 316-та окрема морська авіаційних ескадрилей і 555-го морського гелікоптерного полку ВМС.
Віримо, що вже скоро Бригада відновить своє базування на військовиму аеропорту «Саки» у Новофедорівці.
Крим — це Україна!

Військова агресія росії проти України почалася у 2014-му з окупації Криму. З Криму почалося й у Криму, власне, має все закінчиться. Йдеться передусім про деокупацію українського півострова. «Бавовна», яка так рясно «вродила» на півострові цього літа, вкотре продемонструвала росіянам, що вони окупанти на чужій землі. Сподіваємось, що зовсім скоро наша держава поверне свою територію. Які кроки нині відбуваються щодо повернення Криму, Постійна Представниця Таміла Ташева розповіла в інтерв’ю для Інформагентство АрміяInform.

Попри повномасштабну агресію рф, Україна продовжує говорити про окупований Крим. Після 24 лютого кримський порядок денний опинився на другому плані міжнародної уваги, однак заходи високого рівня у рамках Кримської платформи повертають окупований росією півострів у фокус міжнародної уваги. Водночас – упродовж року з моменту запуску ініціативи у серпні 2021 року, Україна виконала чимало “домашніх завдань”: ухвалювала рішення на стратегічному рівні, на рівні законодавства та просто підтримувала контакти з нашими громадянами на півострові.

 Зокрема, у контексті захисту прав корінних народів, 1 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила ініційований Президентом Закон про корінні народи України.

 Введена в дію Кабінетом міністрів України Стратегія розвитку кримськотатарської мови до 2032 року.

 На початку 2022 року, для підтримки незаконно ув’язнених рф громадян України, був ухвалений Закон про соціальний і правовий захист політв’язнів, військовополонених і членів їхніх сімей.

 Ухвалено важливу Постанову Верховної Ради про захист Кримської єпархії Православної церкви України.

 Довгоочікуваним було ухвалення Закону про скасування так званої вільної економічної зони Крим, який сприяє захисту економічних і соціальних прав громадян України в окупованому Криму та внутрішньо переміщених осіб, а також запобігає розвитку тіньового й незаконного бізнесу в тимчасово окупованому регіоні.

 Зараз триває розробка Стратегії економічного відновлення Криму у співпраці з Міністерством інфраструктури України, Київською школою економіки та представниками Експертної мережі Кримської платформи.

 Указом Президента України створена Консультативна рада з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим і міста Севастополя, із залученням українських державних установ і міжнародних експертів – для ефективної координації заходів і проєктів, спрямованих на деокупацію та реінтеграцію Криму.

 Загалом, упродовж року Представництво багато співпрацювало з парламентарями, особливо з учасниками міжфракційного об’єднання “Кримська платформа”, які також входять до складу делегацій України в парламентських асамблеях.

 У рамках цієї співпраці триває робота над законопроєктом про статус корінного кримськотатарського народу за участі Представництва, народних депутатів, Меджлісу кримськотатарського народу, експертної спільноти.

 У зв’язку з драматичними змінами ситуації в країні, ми також оновлюємо спеціальний пакет пропонованих пріоритетних змін до законів і кодексів, спрямованих на забезпечення деокупації та реінтеграції Криму, а зокрема й на підвищення ефективності розслідування злочинів рф. Готуємо спільно з парламентом комітетські слухання для обговорення прогресу в реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму.

 Представництво моніторить і регулярно надає оновлену інформацію про ситуацію в окупованому Криму міжнародним партнерам, зокрема, державам-учасницям Кримської платформи, органам і механізмам ООН, Ради Європи, ОБСЄ, дипломатам, які працюють в Україні.

 Команда готувала окремі звіти про незаконне примусове переміщення на територію окупованого півострова громадян України з новоокупованих територій півдня та зони бойових дій, переслідування активістів на території окупованого Криму за антивоєнні висловлювання та акції протесту після початку повномасштабного вторгнення, спротив окупації на тимчасово непідконтрольних територіях Херсонської області, приховану мобілізацію на території тимчасово окупованого Криму. Усе це є у відкритому доступі на сторінках Представництва.

 Також ми інформуємо громадян, міжнародну спільноту, громадські організації та всіх зацікавлених осіб про використання окупованого Криму як “сірої зони” для розподілу та транспортування награбованого українського зерна, яке рф незаконно переправляє до третіх країн через закриті кримські порти, чим провокує також продовольчу кризу у світі. На різних рівнях ми доносимо до світової спільноти інформацію про кричущі факти воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які скоює росія на території нашої держави.

 Нагадаємо, що Кримська платформа була заснована у 2021 році за ініціативою Президента України Володимира Зеленського як міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності реагування світової спільноти на тривалу окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим загрозам, посилення міжнародного тиску на кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його під контроль України.

 23 серпня 2021-го відбувся установчий саміт Кримської Платформи, на якому були представлені 47 країн і міжнародних організацій. На заході була схвалена Спільна декларація, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму – crimea-platform.org/samit/deklaraciya. Півроку потому, через два дні після початку повномасштабного вторгнення рф, 26 лютого 2022 року держави-учасниці зробили спільну заяву, в якій підтвердили свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України.

 Групи підтримки Кримської платформи утворені в Парламентській асамблеї НАТО, Сеймасі Литовської Республіки та Сеймі Латвійської Республіки.

До кінця 2022 року Україна проведе щонайменше три міжнародні заходи на різних рівнях, а саме:
 Другий саміт для глав держав та урядів 23 серпня;
 Перший Парламентський саміт за участі спікерів 24 жовтня;
 Чорноморський безпековий форум.

Ми долучені до процесу підготовки цих заходів. А на додаток до міжнародних самітів, Офіс Кримської платформи спільно з партнерами планує низку подій на національному рівні, які актуалізують тему Криму для наших співгромадян.

Керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак взяла участь в експертному обговоренні “Припинення незаконної російської анексії Криму та деокупація півострова: оптимальні шляхи та механізми”, приуроченому річниці Кримської платформи.

 Спікерами також виступили глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, голова правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний і Повноважний Посол України Валерій Чалий.

 Головними темами дискусії стали майбутній образ деокупованого Криму і співвідношення дипломатичного та військового елементів для його деокупації та реінтеграції. Пані Томак нагадала, що в Стратегії деокупації та реінтеграції основним засобом є політико-дипломатичний, однак Україна залишає за собою право використовувати інші методи, зокрема військові, а для забезпеченням гуманітарної площини опікуватиметься Консультативна рада з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя, створена Указом Президента України №579/2022.

 Марія Томак розповіла про створення Національного офісу Кримської платформи, який відповідає за належне функціонування внутрішнього виміру Платформи. Також керівниця Служби розповіла про здобутки анонсувала майбутні заходи у рамках Кримської платформи – Другий саміт 23 серпня в онлайн-форматі та Перший парламентський саміт 24 жовтня в Загребі (Хорватія).

“Візія деокупованого Криму має вписуватися в стратегію повоєнного відновлення всієї України та її євроінтеграційні процеси. Ця стратегія буде запропонована Президентом України. Ми також намагаємося виробити якісь рішення щодо перехідного правосуддя. Це ще у розробці, але зараз ситуація з початком повномасштабного вторгнення вносить суттєві корективи у вихідні параметри того, з чим нам необхідно працювати. Наприклад, у контексті окупованого Криму ми не можемо не говорити про Херсонщину: зараз ми бачимо, як окупація Херсонщини та частини Запорізької області здійснюється саме з окупованого Кримського півострова. Тобто тут присутній сутнісний зв’язок, який слід ураховувати під час напрацювання рішень із реінтеграційних процесів. Однак зазначу, що ми над цим працюємо, усі ці речі у фокусі нашої уваги – ми залучаємо державні органи, Меджліс кримськотатарського народу, Експертну мережу Кримської платформи й індивідуальних експертів для того, щоб ми були готові”, – зазначила Марія Томак.

 Також вона наголосила, що Національний офіс має доручення від Президента України працювати над кадровим потенціалом, оскільки дуже важливим моментом є підготовка людей, які після деокупації прийдуть до Криму реалізовувати політику реінтеграції.

Заступник Постійної Представниці Денис Чистіков візьме участь у пресконференції “Півтора роки у російському полоні: нові подробиці у справі політв’язня Владислава Єсипенка”.

Масові порушення прав людини, переслідування, незаконні обшуки та затримання українських громадян, зокрема активістів і журналістів, стали ледь не буденністю у тимчасово окупованому Криму — рф і підконтрольні їй окупаційні адміністрації роблять усе, аби приховати правду. Тому дуже важливо підтримувати цю тему на порядку денному, адже дотримання прав є одним із напрямів.

У вівторок, 23 серпня об 11:00, в інформаційному агентстві “Укрінформ” відбудеться пресконференція “Півтора роки у російському полоні: нові подробиці у справі політв’язня Владислава Єсипенка”. Під час заходу йтиметься про останні новини та самопочуття ув’язненого в окупованому Криму журналіста-фрілансера проєкту “Крим. Реалії” Радіо Свобода Владислава Єсипенка: про нові подробиці та хід справи, факти фальсіфікацій, а також подальші дії для звільнення Владислава Єсипенка.

Також у конференції візьмуть участь: дружина політв’язня Катерина Єсипенко, заступник голови правління Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін, керівник проєкту «Крим. Реалії» Радіо Свобода Володимир Притула. Онлайн приєднається публіцист і член українського PEN-клубу, амбасадор кампанії за звільнення Владислава Єсипенка Віталій Портников. Модераторкою заходу буде голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Команда Офісу Кримської платформи, що працює на базі Представництва, бере активну участь у підготовці заходів у рамках Кримської платформи. Цього року відбудеться кілька міжнародних форумів високого рівня, з найбільш помітних – Другий саміт 23 серпня та Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської Платформи 24 жовтня у Загребі (Хорватія).

 Нагадаємо, що до функцій Офісу Кримської платформи належить моніторинг та аналіз ситуації в окупованому Криму щодо масових порушень росією прав людини, економічної та екологічної ситуації, культурної спадщини тощо, співпраця з Міжфракційним об’єднанням «Кримська платформа» у Верховній Раді та надання консультативної підтримки, інформування та постійна комунікація з громадянами України з території тимчасово окупованого Кримського півострова.

 Спільно з Міністерством закордонних справ, Офісом Президента України та представниками медійної спільноти, Офіс Кримської платформи розробляє контентну складову (сценарії та концепції для відеороликів, візуального супроводу) для Другого саміту, який з міркувань безпеки відбудеться в онлайн-форматі 23 серпня.

 Офіс Кримської платформи бере участь у робочій групі з підготовки Парламентського саміту. Паралельно з основною програмою Саміту – пленарною сесією – на заході заплановано проведення також дискусійних панелей, які нададуть гостям Саміту – парламентарям багатьох країн, хорватським урядовцям, медійникам – більше інформації щодо ситуації в окупованому Криму після початку повномасштабного вторгнення, а також запропонують дискусії за участі українських урядовців і міжнародних експертів щодо параметрів реінтеграції Криму, що важливо з огляду на досвід приймаючої сторони, Хорватії, у питаннях реінтеграції.

 Окрім того, у рамках Парламентського саміту планується показ фільму про політв’язня, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, над яким працює команда Наталі Гуменюк та Анни Цигими, а також інших правозахисних заходів щодо теми незаконно утримуваних рф громадян України.

 Команда Офісу Кримської платформи у співпраці з Міністерством інфраструктури, Київською школою економіки та Центром оборонних стратегій працює над розробкою Стратегії економічного відновлення Криму, який покриває здебільшого питання економічної та соціальної сфери. Вона буде представлена під час цьогорічних міжнародних заходів Кримської платформи.

Протягом року із дня проведення Інавгураційного саміту КП ми також працювали над “домашніми завданнями”. І зараз:

 Триває активна робота на законодавчому напрямі. Спільно з народними депутатами, експертами та Меджлісом Представництво розробляє текст законопроєкту про статус кримськотатарського народу. Розраховуємо, що він буде зареєстрований у парламенті України на початку осені.

 Також, у співпраці з парламентарями, Офіс Кримської платформи напрацьовує порядок денний міжкомітетських слухань щодо реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, які будуть анонсовані у Верховній Раді найближчим часом.

 Згідно з Указом Президента України №579/2022, створено Консультативну раду з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, щоб сприяти координації заходів задля деокупації та реінтеграції окупованого Кримського півострова.

 Маємо доручення від Президента України працювати над кадровим потенціалом для деокупованого Криму – а відтак, Представництво виступить партнером студентської конференції Академічний форум з питань Криму (Crimea Academic Forum 2022), присвяченій тимчасово окупованому Криму. Конференція, організована студентами Київського національного університету, відбудеться у вересні та збере національних і міжнародних експертів, урядовців та інші зацікавлені деокупацією та реінтеграцією Криму сторони.

З 7 серпня, згідно з рішенням Уряду України від 1 липня 2022 року № 755, розширився перелік документів, на підставі яких внутрішньо переміщена особа має можливість ставати на облік та оформлювати виплати на проживання у період дії воєнного стану.

Отже, щоб стати на облік як внутрішньо переміщена особа необхідно:

 звернутися в:
– підрозділ із питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій;
– виконавчі органи міських, районних у містах рад;
– виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради;
– центр надання адміністративних послуг;
– портал Дія.

 та надати наступні документи:
– документ, який посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
– документ, який посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
– свідоцтво про народження дитини.

 У разі відсутності документів, які посвідчують особу, заявник може пред’явити документи з додатку Дія, зокрема єДокумент або довідку з Державної міграційної служби про подання документів для оформлення паспорта громадянина України.

 Нагадуємо, що у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документі, який посвідчує особу та підтверджує громадянство України, людина може надати інші докази, які підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, а саме:

– військовий квиток із відомостями щодо проходження військової служби;
– трудова книжка із записами про трудову діяльність;
– документ про право власності на рухоме чи нерухоме майно;
– свідоцтво про базову загальну середню освіту;
– атестат про повну загальну середню освіту;
– документ про професійно-технічну освіту;
– документ про вищу освіту (науковий ступінь);
– довідку з місця навчання; рішення районної, районної у Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування;
– медичні документи;
– фотографії;
– відеозаписи тощо.

 Подати документи для оформлення паспорта громадянина України та отримати довідку з ДМС про подання таких документів людина може у центрах надання адмінпослуг, територіальних органах, терпідрозділах ДМС або державному підприємстві, які належать до сфери управління ДМС (ДП «Документ»).

Кінотеатр “Ліра” у цей четвер, 18 серпня, розпочинає прокат документальної стрічки про українських військових, які не зрадили присязі в 2014 році під час окупації Криму.

💥 На тлі останніх подій на аеродромі в Новофедорівці організатори нагадують українцям, що цей аеродром – місце базування української морської авіації, яка в 2014 році героїчно та попри загрозу збиття була виведена повним складом до Миколаєва.

🛩 Покази стрічки присвячені пам’яті легендарного командира 10-ї морської авіаційної бригади Ігоря Бедзая. Полковник Бедзай загинув після початку повномасштабного вторгнення, у травні 2022 року, під час пошуково-рятувальних заходів поблизу гирла річки Дунай. Його вертоліт збив ворожий літак Су-30.

📽 Прокат фільму «Крим, як це було» триватиме з 18 по 23 серпня, а в суботу – 20 серпня о 15:00 – відбудеться спеціальний показ за участі авторів фільму та гостей.

Квитки та розклад сеансів 👉 https://cutt.ly/EXhoBT7

Приходьте, чекаємо на вас!

🏆 Фільм переміг у Rivne International Film Festival “Dream City” у номінації «Повнометражний документальний фільм». Покази стрічки відбулися в Бельгії, Польщі, Ізраїлі, Німеччині, Канаді, Іспанії, Литві та Португалії.

Режисер – Костянтин Кляцкін, оператор – Володимир Усик, режисер монтажу/звукорежисер – Павло Липа, композитор – Роман Вишневський. Продюсеркою стрічки є Alexandra Bratyshchenko, виконавчим продюсером – Сергій Малярчук.