Відбулася презентація Стратегії економічного відновлення Криму в Медіа Центрі Україна — Укрінформ.
Під час брифінгу органи влади та залучені експерти презентували майбутні дії України, розроблені для економічного відновлення Криму після деокупації. Основні напрямки:
Економічний та політичний розвиток
Туризм та інфраструктура
Енергетика Криму
Екологічний розвиток
Окремий акцент був на розвиток корінних народів та їхньої підтримки, а також на відкритість Криму для всього світу, оскільки зараз під час окупації Крим закритий для світу, як і світ для окупованого Криму.
Презентацію розпочала Постійна Представниця Таміла Ташева. Вона повідомила, що Стратегія економічного відновлення Криму буде вписана у загальний план відновлення Української держави, наразі розробка Стратегії – сигнал, передусім для громадян України, які проживають на тимчасово окупованому півострові.
«Для нас дуже важливо посилати сигнали не лише нашим міжнародним партнерам, а показати, що ми вже зараз думаємо над тим, яким чином Крим буде виглядати після деокупації півострова. Власне, у першу чергу, нашим громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополь. Відповідно, цей план відновлення, економічного відновлення Криму, буде вписаний у загальний план відновлення Української держави», – наголосила Таміла Ташева.
Представництво працювало над цим документом за дорученням Президента України спільно з Міністерством інфраструктури, Центром оборонних стратегій, Київською школою економіки зі залученням інших державних представників, експертного середовища та Офісу Президента України.
Пані Ташева нагадала, що у 2021 році, ще до повномасштабного вторгнення, була презентована Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму, де був певний економічний блок. Стратегія відновлення Криму розроблялася з урахуванням загального контексту вже повномасштабної війни та всіх 8 років окупації і, звісно ж, враховувала Стратегію деокупації та будувалася на її засадах.
Зараз йдеться лише про перший концепт, першу рамку бачення відновлення Криму, а більш деталізована стратегія буде презентована у Берліні в рамках глобальної відбудови України та на Першому Парламентському саміті Кримської платформи 24 жовтня.
Про інфраструктуру та майбутній економічний розвиток півострова розповіла заступниця міністра інфраструктури Олександра Азархіна. Вона зазначила, що інфраструктура та обороноздатність пов’язані. Перш за все планується реінтеграція Криму з Україною та міжнародним північним і південним напрямками. Також розвиватиметься транспорт: наземний, залізничний, морські пасажирські перевезення. Важливою складовою розвитку є популяризація екологічного транспорту, зокрема електротранспорту. Олександра Азархіна згадала також про створення санаторіїв для фізичного та психологічного відновлення військових і всіх жертв війни. Основна ж мета щодо туризму – зробити Крим доступним і розкрити потенціал півострову на всі 365 днів, а не лише літній сезон.
Обговорення було й щодо мілітаризації частини Кримського півострова. Про це говорила заступниця голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова. Кримський півострів не може бути повністю демілітаризований, оскільки він є важливим військовим об’єктом і там мають бути війська ЗСУ – як гарант безпеки України та прикриття Румунії та Грузії.
Також пані Фролова виокремила, що Азовське та Чорне моря мають стати акваторіями, як це було до окупації, бо зараз росія перетворила Азовське море на внутрішнє. Наразі окупований Крим є військовою базою для росіян і ракет на півострові, зокрема ядерних боєголовок, які становлять загрозу не лише для України, а всієї Європи. Тому важливою буде денуклеаризація Криму після деокупації.
Про енергоздатність Криму та його потенціал розповів керівник стратегічних проєктів Київської школи економіки Максим Федосеєнко. У тимчасово окупованому Криму зосереджені величезні поклади природного газу, який не тільки зможе забезпечити енергетику України, а й буде йти на експорт – таким чином буде забезпечена економічна безпека України та її партнерів. Однак пан Федосеєнко підкреслив, що всі побудови мають бути екологічно спрямовані для зниження негативних наслідків для планети та глобального потепління.
Також предметом екологічного розвитку стали повернення та поширення природних зон під захист держави. З економічної сторони має в першу чергу розвиватися виробництво історичних сегментів економіки: крафтові вироби, сільське господарство, тваринництво та суднобудівництво, у той час як важка промисловість має мати всі сучасні екологічні стандарти.
Наприкінці Таміла Ташева зауважила, що одним з важливих напрямків економічної стратегії буде відновлення мозаїки різних культур з акцентом на права корінних народів: «Для нас важливо, щоб те різноманіття і особливий фокус на корінних народах був відновлений. Це пов‘язано із розвитком економіки на півострові, зокрема, в туристичній галузі. Важливо робити акценти на певній етнічній і культурній складовій. Ми будемо сприяти поверненню закладів вищої освіти, які були раніше переміщенні, створенні інституту дослідження наслідків окупації та розвитку процесів реінтеграції, а також на створенні лабораторії з дослідження корінних народів світу».
У рамках серії питань-відповідей Постійна Представниця наголосила: як заявляв Президент України на брифінгу щодо підсумків Другого саміту Кримської платформи, шлях деокупації наша держава обиратиме сама. Україна всі ці роки наполягала на політико-дипломатичному шляху деокупації, однак рф сама відкинула цей метод, коли розпочала повномасштабне вторгнення, і продовжує його відкидати. Наша держава не наполягає саме на військовому сценарії, адже ми як ніхто знаємо, які руйнації та втрати несе війна і що рф не залишає по собі вцілілу інфрастурктуру, проте Україна не виключає військовий шлях повернення зі стратегії деокупації – це рішення залежатиме від ситуації на фронті.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка та його студентська спільнота, у співпраці з провідними українськими й іноземними університетами та за організаційної підтримки Представництва Президента України в АР Крим/Офісу Кримська платформа раді оголосити про проведення міжнародного Академічного форуму з питань Криму – 2022 (Crimea Academic Forum 2022).
Партнерами заходу виступлять Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ та USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії».
Кембриджський університет (Великобританія)
Юридичний статус Криму: визначення обрисів національно-територіальної автономії.
Окремо буде проведено конкурс есеїв для студентів на теми панельних дискусій Форуму. Автори найкращих робіт будуть запрошені виступити на студентській частині Форуму 29 вересня. Детальнішу інформацію про конкурс можна знайти в окремому анонсі.
Минулого року було ухвалено закон «Про корінні народи України» до розробки якого активно долучилося Представництво. Він врегулював питання правового статусу корінних народів України та встановив інструменти роботи з державою, зокрема, через їхні представницькі органи.
