Новини

Разом із пані Ташевою спікеркою виступили представники індонезійських експертних та академічних кіл.

Пані Ташева нагадала учасникам, що війна в Україні почалася з окупації Криму у 2014 році, і з того часу ситуація на окупованому півострові лише погіршувалася, а після 24 лютого 2022 року стала критичною.

Реагуючи на суперечливу назву заходу, Постійна Представниця наголосила, що сьогодні кримські татари переживають вже третю спробу росії знищити їхню ідентичність, починаючи від анексії півострова російською імперією у 1783 році.

“У світлі цього контексту міжнародний збройний конфлікт, що відбувається зараз в Україні, який ми і демократичний світ визначаємо як російську агресію проти України, є дійсно нескінченним – адже він триває століттями. Зараз Росія намагається колонізувати не лише Крим, але й усю Україну і навіть не приховує цього наміру. Росія намагається знищити кримських татар, українців, знищити нашу культуру, переписати нашу історію і перетворити не тільки Крим, але й всю Україну на військову базу для подальшої війни проти інших країн. Росія розглядає Україну, зокрема Крим, лише як відсутній шматок імперії”.

Пані Ташева зазначила, що для перемоги у цій війні Україні потрібна лише військова допомога, а й міжнародна підтримка. Вона подякувала Індонезії за її гуманітарну допомогу та за підтримку нашої держави під час голосування за Резолюцію ООН 23 лютого 2023 року, в якій країни-учасниці фактично підтримали “формулу миру”, запропоновану Президентом України Володимиром Зеленським, та закликали Росію вивести війська за міжнародно визнані у 1991 році кордони України.

22 фотографії українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук — це унікальна хроніка життя незаконно окупованого Росією півострова та документальне свідоцтво репресій щодо українців та представників корінного кримськотатарського народу.

З нагоди відкриття фотовиставки відбулася пресконференція, учасниками якої стали: керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко, речниця Центру прав людини ZMINA Ірина Іванченко, одна з авторок світлин, репортерка Альона Савчук, дружина політв’язня Владислава Єсипенка, аналітикиня Кримської правозахисної групи Катерина Єсипенко, голова Об’єднання родичів політв’язнів Ігор Котелянець та батько політв’язня Валентина Вигівського Петро Вигівський.

Спікери поговорили про репресії росії щодо українців та представників корінного кримськотатарського народу, про незаконні вироки, та сфальсифіковані справи проти громадян України, а також політв’язнів, яких наразі вже 181, 116 з них – кримські татари.

Під час відкриття виставки речниця Центру прав людини ZMINA Ірина Іванченко пані Іванченко розповіла присутнім про те, що серед політв’язнів практично кожного незаконно засудили за журналістську діяльність.

“Більшість із них — це кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали із ініціативою “Кримська солідарність”, що об’єднує родини політичних в’язнів, адвокатів, активістів. Це Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв. А за минулий рік окупаційна влада ув’язнила ще трьох громадянських журналістів — Ірину Данилович, Вілена Темер’янова і Ернеса Аметова. Тому можна сказати, що кожен десятий кримський політв’язень ув’язнений через журналістську діяльність”.

Про створення фотовиставки більше розповіла одна із її авторок Альона Савчук, яка впродовж 2016-2018 років висвітлювала судові процеси над українськими політв’язнями в окупованому Криму, поки не отримала заборону від ФСБ на в’їзд на півострів і територію Росії.

“Ці знімки — невелика частина усіх тих історій з окупації, які нам пощастило побачити, почути й передати в ефір. Про людей, які залишилися вдома, попри залякування та погрози, арешти й суди, катування і приниження гідності з боку (про)російських силовиків. Це історії про зруйновані долі сотень сімей, вигаданий тероризм, переслідування за національність, віру і позицію. Але також вони — про любов до своєї землі та свого народу, солідарність і взаємопідтримку, віру в перемогу правди й добра”.

Євген Бондаренко на пресконференції розповів про діяльність Представництва після початку повномасштабного вторгнення.

“З 24 лютого 2022 року питання окупованого Криму було важливо втримати у національному та міжнародному медійних просторах, а пізніше — доносити важливу та правдиву інформацію про ситуацію на півострові до наших громадян, які проживають в окупації. Ми командою Представництва здійснюємо регулярний моніторинг ситуації на українському півострові, готуємо оперативні щотижневі зведення, які поширюємо на власних ресурсах та в ЗМІ. В них ми розкриваємо питання переслідування наших громадян, мілітаризації півострова, злочинної мобілізації, пропаганди та розпалювання ворожнечі з боку окупаційних адміністрацій, трансформацію ключових наративів, суспільні настрої та рухи спротиву окупації”.

17 березня фотовиставка “Історії з окупованого Криму” почала працювати у Дніпрі, у приміщенні ТРЦ МОСТ-сіті. Експозиція розташувалася на першому поверсі, де протягом тижня її можуть побачити жителі та гості міста. Пресконференція з нагоди відкриття відбулася у одному з залів кінотеатру МОСТ-Кіно.

Пані Епплбаум тривалий час досліджує історію України та є експерткою з розвитку громадянського суспільства у Східній Європі, а також авторкою низки книг про історичні процеси в Східній Європі. Зокрема, за свою працю «Гулаг: Історія», вона отримала Пулітцерівську премію 2004 року в категорії науково-популярних книжок. Окрім того, Енн Еплбаум є авторкою книги про Голодомор в Україні під назвою “Червоний голод. Війна Сталіна з Україною”.

Цього разу Енн Епплбаум прибула до України, зокрема, у рамках підготовки матеріалу про Крим.

Під час зустрічі Постійна Представниця розповіла про розробку road map щодо перших кроків України після деокупації Криму, а саме: про аспекти майбутньої гуманітарної політики на півострові, питання люстрації та амністії, напрацювання кадрової політики та інші напрямки роботи.

“Українська держава хоче бути готовою до деокупації Криму, тому вже зараз напрацьовує всі ці стратегії, які мають лягти в основу конкретних законів і постанов, – зауважила Таміла Ташева. – Ми розуміємо, що процес реінтеграції буде складним, тому ставимося до свого завдання серйозно.”

В ході дискусії пані Епплбаум також відзначила ріст інтересу до України в світових академічних колах. Учасники зустрічі обговорили механізми, які можуть допомогти інтенсифікувати ці процеси.

“Тривалий час люди не ідентифікували держави Східної Європи, в тому числі й Україну, які отримали свою незалежність в 1991 році, як щось окреме та суверенне, навіть попри їхню тривалу історію. Говорили, що Сибір починається з чекпоїнту “Чарлі” в Берліні і тягнеться до Владивостоку. Проте зараз ці країни дедалі більше сприймаються як суверенні та потужні держави, які ма17ють свою суб’єктність та є привабливими як окремий елемент вивчення,” – переконана дослідниця.

“Допоки з глухого кута не буде виведено Крим, кровопролитні бої в стилі Першої світової війни на Сході, на Донбасі будуть продовжувати перешкоджати Україні виграти цю війну. Імовірна українська загроза Криму змінює дану динаміку, переходячи нав’язану Кремлем «червону лінію» та ставить Путіна у невигідне становище.

Інкременталізм у сподіваннях змусити Путіна сісти за стіл переговорів, очевидно, залишається стратегією Вашингтону. Але Путін не піддається на дану тактику. Він задоволений тим, що продовжує кидати російських військових в “м’ясорубку” на Донбасі – і буде продовжувати це робити, доки Крим не буде повернутий Україною”.

Під час зустрічі команда Представництва презентувала та обговорила наступні напрямки роботи на деокупованій території Криму: відновлення публічної адміністрації та кадрове забезпечення, амністія та люстрація, притягнення до відповідальності за міжнародні злочини та злочини національної безпеки внаслідок окупації, питання права власності, верифікація документів і рішень окупаційних судів, громадянство рф на території деокупованого Криму, а також гуманітарна політика і демілітаризація освітньої та культурної сфер.

Учасники зустрічі відзначили ґрунтовність проробленої роботи та значну кількість питань, які треба буде додатково опрацювати. Особливу увагу привернуло питання формування кадрового резерву для деокупованого Криму, адже лише для забезпечення діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та судів необхідно більше десяти тисяч людей, яких держава має шукати та готувати до роботи вже зараз.

Окремо також обговорили те, що для забезпечення відновлення правової системи важливо визначити механізми запуску роботи судів.

Щиро вдячні нашим колегам, які долучилися до цього важливого обговорення! Продовжуємо працювати задля якомога швидшої деокупації та безпечної, ефективної реінтеграції українського Криму.

Разом з паном Чистіковим у дискусії взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та український історик, представник Крайової Ради Українців Криму. Модерував дискусію вчений секретар Українського комітету славістів і письменник Ігор Стамбол.

Окрім цього, російський прокурор запросив для політв’язня 1 рік обмежень після закінчення строку його незаконного утримання: заборона виходити з дому вночі, відвідувати масові заходи та брати в них участь, виїжджати з Криму без дозволу чи змінювати місце проживання.

“Сторона захисту з цим вироком не згодна повністю. Ми вважаємо його незаконним і необґрунтованим, маємо намір оскаржити його в законному порядку в апеляційному суді”, — прокоментував вирок адвокат Рефат Юнус.

“Я не маю жодного зв’язку із тероризмом. Відпустіть мене із зали суду до моєї сім’ї, до моїх дітей”, — сказав Аметхан Абдулвапов у своєму останньому слові в суді.

Раніше, 9 лютого 2022 року відразу в кількох районах окупованого Криму окупаційні силовики провели обшуки в будинках кримських татар. Затримали чотирьох осіб, серед яких: Ансар Османов, Марлен Мустафаєв, Ернест Сейтосманов і Аметхан Абдулвапов. Усім чотирьом того ж дня було обрано запобіжний захід у вигляді утримання в сімферопольському СІЗО. Аметхану Абдулвапову інкримінували нібито “участь у терористичній організації”.

Звертаємо увагу правоохоронних органів України на чергове порушення прав і свобод громадянина України. Закликаємо міжнародну спільноту рішуче відреагувати на ці злочинні дії рф і посилити тиск на країну-агресорку.

Представництво засуджує незаконні дії рф та підконтрольних їй окупаційних адміністрацій. Лише звільнення Кримського півострова покладе край злочинам окупації та забезпечить дотримання прав і свобод людини.